Всеукраїнське об’єднання «Свобода» є ідеологічною партією, яка сповідує ідеологію українського націоналізму, і має на меті побудову могутньої Української Держави на засадах соціальної та національної справедливості, гармонійного поєднання інтересів суспільства і держави. Держави, яка посяде гідне місце серед провідних країн світу і забезпечить безупинний розвиток Української нації.

ВО «Свобода» заснована як політична партія в 1991 р. під початковою назвою “Соціал-Національна партія України”, і зареєстрована в Міністерстві юстиції України 16 жовтня 1995 р. На IX З’їзді, що відбувся 14 лютого 2004 р. ухвалено рішення про зміну назви партії на - «Всеукраїнське об’єднання «Свобода» та обрано народного депутата України Олега Тягнибока головою партії. Основними програмними документами партії є Програма ВО «Свобода» під назвою “Програма захисту українців” та проект Національної конституції України від ВО «Свобода».

Питання:
Що таке націоналізм?
Відповідь:
В основі ідеології ВО «Свобода» лежить український націоналізм, центральною складовою якого є Ідея Нації, як найвищої людської цінності. Націоналізм передбачає велику любов до своєї Нації, а також захист її інтересів і оборона її природних прав. Простіше кажучи, це те почуття, коли більше відчуваєш глибоку пошану і прив’язаність до свого, ніж до чужого, готовність захищати все рідне від будь-яких посягань зі сторони. Кожна нація мусить дбати в першу чергу про власні національні інтереси. Усвідомлення цього кожній людині дає націоналізм. Такий стан речей відповідає природним інтересам (духовним і матеріальним) людей і гармонійному їх сприйняттю світу.
Питання:
Яка різниця між фашизмом, нацизмом і українським націоналізмом?
Відповідь:
Фашизм – це явище, характерне для політичної історії Італії, нацизм – Німеччини. Ці ідеології є агресивними і наступальними, і включають в себе зневагу до інших націй. Український націоналізм – це явище суто української історії, який веде свої витоки від національно-визвольних змагань за відновлення Української держави, має справедливий визвольницький, а не загарбницький характер. Відомі гасла українського націоналізму: “Україна - понад усе”, “Воля народам, Воля людині”, “Українська Самостійна Соборна Держава”, свідчать про намагання українців повернути собі те, що їм належить по праву - рідну незалежну державу, справедливий соціально-економічний лад у ній, а також про повагу до національних прав інших націй. Український націоналізм боровся лише проти тих, хто посягав на право українців жити вільним і незалежним життям на своїй рідній землі.
Питання:
Націоналізм - це явище всеукраїнське?
Відповідь:
Є така думка, нібито націоналізм – це явище, властиве лише Галичині. Насправді ідеї націоналізму, як визволення від окупантів і відновлення власної національної держави Української нації з’явилися на Наддніпрянщині, тобто на “Великій Україні”. Такі відомі ідеологи і засновники націоналістичного руху як М. Міхновський родом з Полтавщини, Д. Донцов із Запоріжжя, М. Сціборський з Житомирщини, О. Ольжич з Київщини, Ю. Липа з Одещини. На землях Центральної і Східної України їхні ідеї знайшли не тільки підтримку, але і реалізацію в процесі національно-визвольної боротьби українців у ХХ ст.
Питання:
Хто такі націоналісти і чого вони хочуть в сучасній Україні?
Відповідь:
Сьогодні українські націоналісти від ВО “Свобода” є ідейними наступниками того руху, який змагався протягом ХХ ст. за незалежну українську державу. Сьогодні вона існує, але інше завдання націоналізму ще до кінця не виконане – це побудова справжньої національної держави, де титульна нація – українці, будуть повновладними господарями на прадідівській землі, а представникам інших національностей будуть гарантовані права і свободи, що забезпечить матеріальний добробут і соціальну справедливість, а також духовний і творчий розвиток. Тобто, Україна має бути українською не тільки за формою, але і за змістом. Свою мету і завдання ВО “Свобода” обґрунтувала у “Програмі захисту Українців” і в проекті “Національної Конституції України”.
Питання:
Яка різниця між націоналістом і патріотом?
Відповідь:
Патріот любить свою Батьківщину, як певну географічно-територіальну спільноту, її минуле і сучасне, для націоналіста ідеалом є не стільки сама територія, скільки Українська нація, яка на ній проживає, і пов’язана цілим рядом поколінь “мертвих, живих і ненароджених” за Т. Шевченком. Тобто, націоналізм – це думки і дії спрямовані на розвиток, процвітання і могутність нації і оборона цих вартостей власними вчинками і діями.
Питання:
Є. Коновалець, С. Бандера, Р. Шухевич – хто вони?
Відповідь:
Є. Коновалець, С. Бандера, Р. Шухевич та багато інших провідників українського націоналістичного руху – це герої, які боролись за українську державу проти німецьких, совєтських, польських і інших окупантів, пожертвувавши при цьому своїм життям і долею власних родин. Тому керівництво держав, які зазіхали на українські землі, називало їх колаборантами, бандитами, іноземними шпигунами, щоб спаплюжити імена захисників нашого народу. Наприклад, їх називають союзниками фашистів і нацистів, історія ж говорить про інше. С. Бандера був ув’язнений у німецькому концтаборі, брати Бандери загинули в концтаборах Німеччини, схожої долі зазнали і інші провідники українського визвольного руху. Українські націоналісти піддавались репресіям з боку гестапо, а УПА воювала в 1943-1944 рр. проти регулярних німецьких військ. Совєтський режим і сучасні антиукраїнські сили в Україні і за кордоном називають їх бандитами -“бандерівцями” і насильниками над мирним українським населенням. Хіба українці так масово підтримували би бандитів і своїх кривдників, і складали масово про них пісні? Відповідь очевидна.
Питання:
Яке ставлення «Свободи» до Організації українських націоналістів і Української повстанської армії?
Відповідь:
Відношення до Організації українських націоналістів і Української повстанської армії у ВО “Свобода” позитивне, тому що ці політично-збройні формації боролись за українську державність і захищали українців від будь-яких окупантів, тому вони мають бути належно вшановані і визнані в нашій державі як герої і оборонці України, і всі спекуляції навколо цього питання вважаємо антиукраїнськими випадами, метою яких є приховування історичної правди і приниження національної честі та гідності українців.
Питання:
Кого «Свобода» вважає українськими героями Вінниччини?
Відповідь:
Вінниччина подарувала Україні багато талановитих і героїчних синів і дочок, імена яких несправедливо замовчувані в сучасній Україні. Всі знають діячів совєтської влади, які ніколи не мали ніякого стосунку до Вінниччини, але практично не знають про наших справжніх героїв, захисників нашого рідного краю і народу від ворогів: Івана Богуна і Данила Нечая – козацьких полковників, героїв національно-визвольної війни проти поляків 1648-1657 рр., Устима Кармелюка – поборника проти чужинської панської сваволі на Поділлі, отаманів Я. Шепеля, Я. Гальчевського і А. Волинця – керівників партизансько-повстанського руху на Поділлі проти червоних окупантів у 1917-1920-х рр., генерала Української Народної республіки Я. Гандзюка, поета-дисидента, борця з тоталітарною системою Василя Стуса. Їхні імена повинні стати прикладом до наслідування і дороговказом для сучасних поколінь подолян, особливо молоді.
Питання:
Як націоналісти ставляться до національних меншин в Україні?
Відповідь:
Націоналісти з повагою ставляться до справедливих вимог інших націй по забезпеченню своїх культурних і економічних інтересів, до їхньої історії і культури, виступають за мирне і справедливе партнерство між різними націями, зокрема в Україні, коли це не шкодить інтересам українців. Тобто націоналізм це протилежність шовінізму, який змагає до визиску і утисків інших націй, жорстокого поводження з ними. Націоналісти вимагають справедливого задоволення кожній нації своїх потреб і інтересів, умов для вільного державного життя народів на своїх етнічних землях. В Україні національні меншини повинні підтримувати Українську державу і український рух, отримуючи взамін гарантії на вільний розвиток своєї мови, культури, участі в громадському житті держави.
Питання:
Яке відношення у націоналістів до російського народу?
Відповідь:
З росіянами українців пов’язує довга і непроста історія. Українські націоналісти вважають, що співпраця і рівноправне партнерство з Російською Федерацією можливі і необхідні з точки зору взаємних інтересів обох народів. Але вони реальні за кількох умов. По-перше, за умови визнання України як самодостатньої національної держави, повага до нашої мови, культури, історії, невтручання у внутрішні справи України. По-друге - забезпечення національних інтересів українців, які проживають в Росії, визнання злочинів колишньої царської і комуністичної систем проти Української нації. Українські націоналісти ставляться з пошаною до кожного народу, але відкидають будь-які зазіхання на національні інтереси українців як нації, і України як держави.
Питання:
Націоналісти завжди зосереджуються на національно-культурних справах і не мають чіткої програми соціально-економічних змін. Чи так це?
Відповідь:
Національно-культурні справи безперечно є важливими, але не менш актуальними є питання соціального захисту і економічного добробуту українців. Тому ВО “Свобода” опрацювало “Програму захисту Українців”, в якій значну увагу приділено економічним питанням. Зокрема Програма і діяльність Свободи ґрунтуються на ідеях соціального або економічного націоналізму, які передбачають справедливий соціальний лад в державі, розвиток національного товаровиробника, розвиток малого і середнього бізнесу, захист національної економіки заходами держави, утворення міцного середнього класу громадян, як запоруки стабільного розвитку держави. Економічна система повинна служити інтересам звичайних українців, а не приватним особам чи окремим кримінально-олігархічним кланам – це головна теза економічної програми ВО “Свобода”
Питання:
Для чого потрібна люстрація?
Відповідь:
Ідею люстрації запропонував Олег Тягнибок – лідер ВО Свобода, подавши свою ідею у вигляді законопроекту, який був відхилений Верховною Радою України. Головна суть ідеї полягає у відстороненні від влади комуністів, кадебістів, кучкістів, і забороні посідати державні посади. Тобто проводиться чистка державного апарату від людей, які заплямували себе служінням попередньому окупаційному режиму і олігархічному сучасному, під час правління якого Україна була тотально пограбована економічно. Шляхом люстрації пройшли всі країни Центральної і Східної Європи, які знаходились під прямим чи опосередкованим впливом комуністичної системи. Тому вони сьогодні набагато випереджають Україну за своїм рівнем політичного і соціально-економічного розвитку. Наприклад, Польща проходить четвертий етап люстрації, відповідні заходи реалізовуються в Чехії, Словаччині, Румунії, Болгарії, Македонії, країнах Прибалтики.
Питання:
Яка позиція ВО “Свобода” щодо релігійного питання в Україні?
Відповідь:
Позиція ВО “Свобода” по відношенню до церкви і релігійного життя в Україні є чіткою: в Україні мусить бути єдина національна помісна церква з центром у Києві, яка буде запорукою збереження міжконфесійного миру, припинення релігійного розколу між українцями і маніпуляцій навколо цього, і гарантом розбудови міцної української держави, побудованої на великих моральних і духовних засадах.
Питання:
Де гарантія, що “Свобода” не зрадить свого виборця, як попередні політичні сили?
Відповідь:
ВО “Свобода” є ідеологічною політичною силою і опирається в своїй партійній і загальнонаціональній діяльності на кадри, для яких національні інтереси України і Української нації вище за всі інші, тому будь-які інші інтереси займають другорядне значення. Представники “Свободи” не заплямували себе в брудних корупційних скандалах, співпраці з кримінально-олігархічними силами, які грабують Україну. Кожен член “Свободи” проходить люстрацію – перевірку на ідейність і відданість національній справі.
Питання:
Чому українська національна ідея “не спрацювала”?
Відповідь:
Такі слова сказав Л. Кучма, який безпосередньо для цього нічого не зробив, і тим самим кинув тінь на національну ідею, яка є об’єднавчим і могутнім фактором розвитку в будь-якій країні. Тому після здобуття Україною незалежності серйозних змін в політичному, економічному і культурному відношенні на жаль не відбулось, за невеликими винятками. В чому ж причина? Аж ніяк не в незалежності, а в тому що, влада в Україні не змінилась від совєтських часів, не відбулось люстрації. Всі провідні посади дістались колишнім партійно-номенклатурним діячам, вихованим на комуністичних міфах, які вчасно перефарбувавшись в патріотів і демократів вчинили небачене розкрадання природних і національних багатств в Україні. За всі 19 років нашої державності влада в державі ще ні разу не належала націоналістам. Тому саме прихід нової національної еліти, позбавленої “совкового” рабського світогляду, вихованої на справжніх українських національних традиціях зможе дати надію на швидкі і радикальні зміни в житті Української нації. Націонал-демократи і демо-ліберали не здатні на рішучі дії в силу своєї невпевненості і слабкості, прогнилості власної ідеології, яка базується на матеріальному споживанні тому вони не зможуть усунути від влади кримінально-олігархічний капітал, який бореться в Україні за збереження своєї влади. Лише віданні національній ідеї борці зможуть вивести націю на потрібний шлях об’єднання, державницької сили, і подальшого національного розвитку.
Питання:
Які перспективи розвитку націоналізму в сучасній Україні?
Відповідь:
Націоналізм в Україні, незважаючи на різні наклепи і ярлики, які вішають на нього, поступово здобуває все більшої підтримки серед українців, прикладом можуть бути останні вибори до місцевих органів влади, на яких ВО “Свобода”, як націоналістична політична сила здобула 5 місце в рейтингу популярності серед виборців по всій Україні. Сьогодні “Свобода” здобула такі результати на Сході і Півдні України, які вона отримала 4-5 років тому на Західній Україні. Люди починають усвідомлювати, що лише націоналісти можуть захистити їхні національні, політичні, економічні права в окупованій кримінально-чужинськими кланами Україні. З’являється усвідомлення, що лише націоналізм об’єднає націю навколо українських ідеалів, покладаючись в першу чергу на власні сили, відкинувши будь-які орієнтації чи то на Схід, чи то на Захід, і йдучи під проводом нової національної еліти до здійснення ідеалу України, як національної, могутньої європейської держави з високим рівнем життя громадян.